Альбом "Лишається надія" ("Остаётся надежда") (1994 г.)

перевод песен на русский язык - Дмитрий Овсянников, кроме №2 и №10.

Лишається надія

 

mp3

  

[4,313 Mb]

Ми йдемо

 

mp3

 

[4,939 Mb]

Я люблю твої кроки

 

mp3

 

[3,368 Mb]

Не зникай

 

mp3

 

[3,717 Mb]

І день іде...

 

mp3

 

[3,951 Mb]

Вербовая дощечка

 

mp3

 

[3,587 Mb]

Дощ

 

mp3

 

[4,387 Mb]

Єдиного слова заради

 

mp3

 

[3,926 Mb]

Ходить сон

 

mp3

 

[3,136 Mb]

Під облачком

 

mp3

 

[3,879 Mb]

Дотиком крила

 

mp3

 

[4,668 Mb]

         
         
         

Команда:

Мыкола Павлив (клавишные, акустическая гитара, аранжировка),
Мария Бурмака (акустическая гитара),
Владимир Зверевич, звукорежиссёр, студия Мiк-с и студия «Аркадия».


Лишається надія
/муз. і сл.: М.Бурмака/


Розбиває млу світло ліхтаря,
Осінь підійшла до порога,
Де ти є тепер, у яких краях,
Може збився з дороги.

Приспів:

Ніч минає, тануть мрії,
Лишається надія, лишається надія.

Загубився лист, що мені ти писав
І вчорашній день відлетів,
Може він у вересні заблукав
Серед моїх стін.

Приспів.

Розірвалась тиша звуком дощу,
Відчиняє вітер вікно.
Я співала для тебе,
Невже ти не чув?
Ми не бачились так давно.

Приспів: 2 рази.

Остаётся надежда
/Мария Бурмака/
(дословный перевод)

Разбивает мглу свет фонаря,
Осень подошла к порогу,
Где ты теперь, в каких краях,
Может, сбился с дороги.

Припев:

Ночь проходит, тают мечты,
Остаётся надежда, остаётся надежда.

Потерялось письмо, что мне ты писал
И вчерашний день отлетел,
Может, он в сентябре заблудился
Среди моих стен.

Припев.

Разорвалась тишина звуком дождя,
Открывает ветер окно.
Я пела для тебя,
Неужели ты не слышал?
Мы не виделись так давно.

Припев: 2 раза.


наверх


Ми йдемо
/муз. і сл.: М.Бурмака, М.Павлів/


Хитнулася в тумані далечінь,
Сліди, що перед нами стали пилом,
Тут не було нікого, тільки тінь
Дорогу нам імлою заступила,

Де безпритульні заблукали почуття,
Заплутані у срібне павутиння,
Ніколи не закінчиться життя,
Ніколи не закінчиться терпіння.

Приспів:

Ми йдемо, за нами гаснуть ліхтарі,
Ми йдемо, попереду вогонь,
Ми йдемо, і ні про що не говори,
Ми йдемо, ми все одно йдемо!

Колиска там, гойдаючись, скрипить
І спогади у небуття стирає.
Стихає вітер: немовлятко спить,
Назад вже вороття для нас немає.

Приспів: 2 рази.

Мы идём
/муз. и сл.: Мария Бурмака, Мыкола Павлив/
(стихотворный перевод - С.Новожилов)

Качнулась в ледяном тумане даль,
Следы, что перед нами, стали пылью…
И никого здесь не было, лишь тень
Дорогу нам с тобою мглой закрыла…
Здесь заблудились чувства от потерь,
И часть из нас уже идёт в смятеньи,
Но никогда не кончатся, поверь,
Любовь и жизнь, покуда есть терпенье…

Мы уже идём, за нами гаснут фонари.
Мы уже идём, и впереди огонь!
Мы уже идём, и ни о чём не говори.
Мы уже идём, мы всё равно идём!

И колыбель, качаясь, там скрипит,
Воспоминания в небытие стирает.
Стихает ветер: там младенец спит,
А мы пути назад уже не знаем...

Мы уже идём, за нами гаснут фонари.
Мы уже идём по берегу дождём…
Мы уже идём, и ни о чём не говори.
Мы уже идём, мы все чего-то ждём…


наверх


Я люблю твої кроки
/муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пахльовська/


Я люблю твої кроки у тихих садах,
Де троянди густі, мов туман біля вікон,
Молодесенький місяць і срібний наш дах
І неторканий смуток родинних реліквій.
Може це все приснилось комусь і колись,
Цих садів нереальних причаєний подих,
Ти забутий навіки, ти рідний до сліз,
Я люблю твої кроки у тиші по сходах.
Ці троянди чекають давно не тебе,
Хто там знає, що їм може й сто навіть років,
Я люблю твої кроки ніколи й ніде.
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.
Я люблю твої кроки нізвідки вночі
В тих садах, де немає ні саду, ні дому,
Але є ще ті сходи і є ті ключі,
Лиш дверей не відчинить ніхто і нікому.

Я люблю твои шаги
/муз.: Мария Бурмака, сл.: Оксана Пахлёвская/
(дословный перевод)

Я люблю твои шаги в тихих садах,
Где розы густы, словно туман возле окон,
Молоденький месяц и серебряная наша крыша
И нетронутая печаль семейных реликвий.
Может, это всё приснилось кому-то и когда-то,
Тех садов нереальных затаённое дыхание,
Ты забытый навеки, ты родной до слёз,
Я люблю твои шаги в тишине по ступеням.
Эти розы ожидают давно не тебя,
Кто там знает, что им может и сто даже лет,
Я люблю твои шаги никогда и нигде.
Я люблю твои шаги, люблю твои шаги.
Я люблю твои шаги ниоткуда в ночи
В тех садах, где нет ни сада, ни дома,
Но есть ещё те ступени, и есть те ключи,
Лишь дверей не откроет никто и никому.


наверх


Не зникай
/муз. і сл.: М.Бурмака/

Що ти стоїш - іди,
Не зупиняйся, я тебе не тримаю,
Сутінків срібний дим, що десь заблукав,
Я тобі навздогін відпускаю.

Приспів:

Тільки погляд твій у моїх очах
Залишився, тільки подих твій
Пам'ятаю я, не зникай.

Місто чуже візьми, і мене, і його,
Чи зустрінемось ще - не знаю.
Вічність триває мить, він ще тут,
Та зі мною його вже немає.

Приспів.

Серце моє, мовчи, все одно
Він і так і тебе вже не зрозуміє,
Не зупинить нічим, повернути
Минуле навряд чи зумію.

Приспів.

Не зникай – 3 рази.

Не исчезай
(Мария Бурмака) /дословный перевод/

Что ты стоишь – иди,
Не останавливайся, я тебя не держу,
Сумерек серебряный дым, что где-то заблудился,
Я тебе вдогонку отпускаю.

Припев:

Только взгляд твой в моих глазах
Остался, только дыхание твоё
Помню я, не исчезай.

Город чужой возьми, и меня, и его,
Встретимся ли ещё – не знаю.
Вечность длится мгновение, он ещё здесь,
Но со мной его уже нет.

Припев.

Сердце моё, молчи, всё равно
Он и так тебя уже не поймёт,
Не остановить ничем, вернуть
Былое навряд ли сумею.

Припев.

Не исчезай – 3 раза.


наверх


І день іде...
/муз.: М.Бурмака, сл.: О.Пахльовська/


І день мине, і два, і вік -
Чий сон я розбудила?
Хто був той дивний чоловік,
Якого ти любила?
А голос осені ламкий!
Як тиша світанкова!
Він просто був один такий,
Не схожий ні на кого.
Той голос дивний, наче дим,
Чия душа озвалась?
Він просто був такий один,
Кому я здивувалась.
Ти теж була йому одна
У щасті і в стражданні?
Була любов така чудна,
Як міфи стародавні.
Так хто ж він був - поет, чаклун,
Що вам таке зробилось,
Його ім'я на сотні лун
У просторі розбилось.
А на якому віражі
Зустрілись дві дороги?
То біла магія душі,
Тайнопис Бога.

И день идёт…
/муз.: Мария Бурмака, сл.: Оксана Пахлёвская/
(дословный перевод)

И день минёт, и два, и век -
Чей сон я разбудила?
Кто был тот странный человек,
Какого ты любила?
А голос осени хрупкий,
Как тишина рассвета.
Он просто был один такой,
Не похожий ни на кого.
Тот голос дивный, словно дым,
Чья душа отозвалась?
Он просто был такой один,
Кому я удивилась.
Ты тоже была ему одна
В счастье и в страдании?
Была любовь такой забавной,
Как мифы стародавние.
Так кто ж он был – поэт, чародей,
Что с вами такое произошло?
Его имя на сотни “эхо”
В пространстве разбилось.
А на каком вираже
Встретились две дороги?
Это белая магия души,
Тайнопись Бога.


наверх


Вербовая дощечка
/українська народна пісня/

Вербовая дощечка, дощечка
Біля мого мостечка, мостечка.
Біля мого мостечка, мостечка.
Там стояла Настечка, Настечка,
Вмивалася не росами, росами,
А дрібними сльозами, сльозами.
Коли милий приїде, приїде,
Що Насточці привезе, привезе -
Сап'янові чоботи, чоботи
Позірської роботи, роботи,
В Станіславі куплені, куплені,
В Криворівні згублені, згублені.
Вербовая дощечка, дощечка
Біля мого мостечка, мостечка.
Біля мого мостечка, мостечка.
Там стояла Настечка, Настечка.

Вербовая дощечка
/украинская народная песня/

Вербовая дощечка, дощечка
Около моего мосточка, мосточка.
Около моего мосточка, мосточка.
Там стояла Настенька, Настенька,
Умывалась не росами, росами,
А мелкими слезами, слезами.
Когда милый приедет, приедет,
Что Настеньке привезёт, привезёт -
Сафьяновые сапожки, сапожки
Позирской работы, работы,
В Станиславе куплены, куплены,
В Криворивне потеряны, потеряны.
Вербовая дощечка, дощечка
Около моего мосточка, мосточка.
Около моего мосточка, мосточка.
Там стояла Настенька, Настенька.


наверх


Дощ
/муз.: М.Бурмака, сл.: А.Кичинського/


Накинь на плечі плащ,
Надворі дощ іде,
Прощаючись не плач
Ніколи і ніде.
Замолено гріхи,
Замовлено таксі,
Розходяться шляхи,
Прощайся, як усі.
Болить - переболить,
Пора іти - іди,
Прощайся не на мить -
Прощайся назавжди.
Йдучи дверей не муч,
Ступивши на поріг,
Сховай подалі ключ,
Щоб він знайтись не міг.
В сирий пісок зарий
І не шкодуй за ним -
Все одно замок старий
Заміниться новим.
Іржа той ключ знайде,
Не кайсь і не карайсь.
Іди, як дощ іде,
Як дощ, не озирайсь.

Дождь
/муз.: Мария Бурмака, сл.: А. Кичинский/
(дословный перевод)

Накинь на плечи плащ,
На дворе дождь идёт,
Прощаясь, не плачь
Никогда и нигде.
Замолены грехи,
Заказано такси,
Расходятся пути,
Прощайся, как все.
Болит – переболит,
Пора идти – иди,
Прощайся не на мгновение -
Прощайся навсегда.
Входя дверей не мучай,
Вступивши на порог,
Запрячь подальше ключ,
Чтоб он найтись не мог.
В сырой песок зарой
И не жалей о нём -
Всё равно замок старый
Заменится новым.
Ржавчина тот ключ найдёт,
Не кайся и не терзайся.
Иди, как дождь идёт,
Как дождь, не озирайся.


наверх


Єдиного слова заради
/муз. і сл.: М.Бурмака/


За мить закінчиться сон,
Застигне Віз у Свічаді,
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради.
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради.
А пам'ять біжить від нас,
А пам'ять не знає зради,
І зупиняється час
Єдиного слова заради.
І зупиняється час
Єдиного слова заради.
Могло все інакше бути,
Якби то раніше знати.
Я залишаюсь тут
Єдиного слова заради.
Я залишаюсь тут
Єдиного слова заради.
За мить закінчиться сон,
Застигне Віз у Свічаді,
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради.
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради.
Я збережу вогонь
Єдиного слова заради.

Ради одного слова
/Мария Бурмака/
(дословный перевод)

Через миг закончится сон,
Замрёт Воз в Близнецах,
Я сберегу огонь
Слова единого ради.
Я сберегу огонь
Слова единого ради.
А память бежит от нас,
А память не знает измены,
И останавливается время
Слова единого ради.
И останавливается время
Слова единого ради.
Могло всё иначе быть,
Если бы раньше знать.
Я остаюсь здесь
Слова единого ради.
Я остаюсь здесь
Слова единого ради.
За мгновение закончится сон,
Замрёт Воз в Близнецах,
Я сберегу огонь
Слова единого ради.
Я сберегу огонь
Слова единого ради.
Я сберегу огонь
Слова единого ради.

Примечание: «Віз» («Воз») - украинское название созвездия Большой Медведицы.
«Свічадо» (русск. – светильник) – созвездие Близнецов.


наверх


Ходить сон
/муз. і сл.: М.Бурмака/


Білим полем сипле сніг
Стелиться мені до ніг,
Щоб у спогади минулі
Не знайшла уже доріг.

Приспів:
Знає лиш додому шлях
Перелітний білий птах,
Із забутими казками
Ходить сон у головах.

Ніжна музика звучить,
Свічка на столі горить,
Хтось близький і незнайомий
У життя моє летить.

Приспів.
Та на серці тихий щем
Лиш за сонцем і дощем,
Перегорнута сторінка,
Скільки буде їх іще ...

Приспів:
Знає лиш додому шлях
Перелітний білий птах,
Із забутими казками
Ходить сон ...

Знає лиш додому шлях
Перелітний білий птах,
Із забутими казками
Ходить сон у головах.
Ходить сон у головах.

Ходит сон
/Мария Бурмака/
(дословный перевод)

Белым полем сыплет снег
Стелется к моим ногам,
Чтоб в воспоминания былые
Не нашла уже дорог.

Припев:
Знает лишь путь домой
Перелётная белая птица,
С забытыми сказками
Ходит сон в головах.

Нежная музыка звучит,
Свечка на столе горит,
Кто-то близкий и незнакомый
В жизнь мою летит.

Припев.
Ну, а сердце щемит тихо
Лишь о солнце и дожде,
Перевёрнута страница,
Сколько будет их ещё…

Припев:
Знает лишь путь домой
Перелётная белая птица,
С забытыми сказками
Ходит сон …

Знает лишь путь домой
Перелётная белая птица,
С забытыми сказками
Ходит сон в головах.
Ходит сон в головах.


наверх


Під облачком
/лемківська українська пісня/

Під облачком явір похилений,
Сидить на нім пташок примилений.
Слухат, мила, як той пташок співа,
Же з любові ніч добра не бива,
Же з любові, же з любові
Ніч добра не бива.
Се та любов є од Бога дана,
Сила може д'яблом підшептана,
Хоч би с нехтів, то мусиш любити,
Хоч би с нехтів, прото маш терпіти,
Хоч би с нехтів, хоч би с нехтів
Прото маш терпіти
Моя мила, ти покусо єдна,
Любив я тя не рік, а і не два
Ти ми дала зілля си напити,
Не мож, мила, ніяк без тя жити
Не мож, мила, не мож, мила,
Ніяк без тя жити.
Ми ворожка давно ворожила,
Же мя звурит дівка чорнобрива
Же не буду видів за ньоу світа
Аж проминут мої младі літа,
Аж проминут, аж проминут
Мої младі літа.
Під облачком явір зеленіє,
Посмот мила, як той вітер віє,
Може вирве єго з коріннями.
Мила моя, што то буде з нами,
Мила моя, мила моя,
Што то буде з нами.

Под облачком *
/украинская песня народности лемки/

Под облачком ясень наклонённый,
На нём голубь сидит обречённый.
Посмотри-ка, голубь тот страдает,
От любви ведь счастья не бывает,
От любви ведь, от любви
Добра ведь не бывает.
Мне давно цыганка ворожила –
Меня сгубит, сгубит чернобрива,
От неё невзвижу бела света –
Пропадут мои младые лета,
Пропадут ведь, пропадут
Мои младые лета.
Мила моя, моя дорогая,
Ничего я без тебя не знаю,
Иль меня ты зельем опоила,
Без тебя и жить мне нету силы,
Без тебя мне, без тебя и жить
Мне нету силы.
Под облачком ясень зеленеет,
Посмотри, как ветер, ветер веет.
Может вырвать его с кореньями,
Мила моя, что же будет с нами?
Мила моя, мила моя,
Что же будет с нами?
Мила моя, мила моя,
Что же будет с нами?

* - Русский текст: Алексей Петренко, народный
Артист России.


наверх


Дотиком крила
/муз.: М.Павлів, сл.: М.Бурмака/


За твоєю тінню ранок простягає руки,
І у вирій відлітає синій птах.
Ось і дочекалась щастя кольору розлуки,
Білим променем навздогін скресає шлях.

Приспів:

Розбуди мене дотиком крила,
Полечу з тобою до країни снів,
Де стають для нас зайвими слова.
Розбуди мене, як зірковий дощ
Падає росою, зупинись на мить,
Ти почуєш, як росте трава.

У долонях залишився лише запах м'яти,
Журавлиний ключ відмикає небокрай,
Я не знаю більше, як тебе тримати,
Босоніж іди і очей не відкривай.

Приспів: 3 рази.

Прикосновением крыла
/сл.: Мария Бурмака, муз.: Мыкола Павлив/
(дословный перевод)

За твоей тенью утро протягивает руки,
И в тёплые края улетает синяя птица.
Вот и дождалась счастья цвета разлуки,
Белым лучом вдогонку вспыхивает путь.

Припев:

Разбуди меня прикосновением крыла,
Полечу с тобой в страну снов,
Где для нас становятся лишними слова.
Разбуди меня, как звёздный дождь
Падает росой, остановись на миг,
Ты услышишь, как растёт трава.

В ладонях остался лишь запах мяты,
Журавлиный ключ открывает горизонт,
Я не знаю больше, как тебя держать,
Иди босой и глаз не открывай.

Припев: 3 раза.


наверх